Щоб змінити життя, ми маємо змінити простір…

Я – Киянин і люблю свій давній мудрий Київ – його Історію, Душу, Архітектуру, його Вчора і Сьогодні…
Місто – це складний живий організм, який з плином часу змінює своє Обличчя. Повертаючись до Києва навіть після недовгих мандрівок і озирнувшись навколо, – розумію – Столиця росте, розбудовується, щось зникає і руйнується, щось нове радує око, а щось викликає ностальгію за колись зеленим малоповерховим затишним Містом…
Київ зараз – мегаполіс, рівень урбанізації в якому «зашкалює» – майже 10% (3,7 млн.) населення України живе саме в Столиці, а разом з Київською областю ця цифра досягає майже 6 млн.
Втім, розвинені країни урбанізовані приблизно на 60-70%, а протягом наступних 30-50 років можна очікувати на зростання цього відсотка до 90%.
У Європі вже немає такого поняття як простір між містами – вони переходять одне в інше і можна спрогнозувати, що за 50 років така ж доля спіткає і наше Місто – все навколо нього буде Великим Києвом, як, наприклад, Іль де Франс став частиною Парижу.
​І хоча, згідно рейтингу Global Liveability Index 2019, Київ увійшов до п’ятірки міст, які за останні 5 років поліпшили позиції в рейтингу найкомфортніших для життя, – ми все ще знаходимось на «почесному» 117-му місті з 140…
Що ж робить міста комфортними, а їх жителів – більш щасливими? Насправді, перелік умов – нескінченний, але, як мандрівник з досвідом і практикуючий девелопер, пропоную підбірку урбаністичних і ревіталізаційних проектів, які пожвавили і відновили міський простір та досягли вищезазначеної мети. Тож, почнемо:
Kunststad (ArtCity) NDSM, Амстердам.
Kunststad – один з найбільш значущих арт-кластерів в Нідерландах, створений на місці колишньої верфі. В ньому розташовуються більш ніж 200 художніх, архітектурних і дизайнерських студій, 12 театральних залів, кілька галерей, критий скейт-парк, безліч барів і ресторанів. Всього в NDSM було інвестовано 13 млн. Євро, з них 10 мільйонів – з держбюджету. До речі, орендна плата тут досить стабільна й доступна і рідко перевищує 600 євро в місяць.
Superkilen, Копенгаген – diversity в парковій зоні.
Це громадський парк, розташований в мультиетнічному районі Норебро, в якому живуть представники понад 60 національностей. Парк представляє собою величезний експозиційний простір для 108 об’єктів практично з усього світу.
Тут можна знайти: тренажер з каліфорнійського пляжу, водопровідні труби з Ізраїлю, велосипедні стійки-веселки з Фінляндії, дитячу гірку з України, пальми з Китаю, неонові вивіски з Катару, японський сад каменів, кришки люків з Занзібару, Гданська і Парижу… До речі, парк створювався, враховуючи запити і побажання жителів району.
Kunstmuseum Dieselkraftwerk, Котбус – арт в електростанції.
Художній музей «Електростанція» – ще один блискучий зразок ревіталізації. Профільно станція пропрацювала до 1959 року, а 2004-го влада вирішила, що зась такій розкоші пустувати і оголосила конкурс на реконструкцію комплексу під музей для колекції східнонімецького мистецтва. За чотири роки експозиція музею розмістилась в шести залах на загальній площі в 1250 квадратних метрів. Одна з рекомендованих атракцій – музейна триярусна кав’ярня. Тут також працюють архітектурні бюро, художні, театральні та танцювальні студії, проводяться фестивалі, концерти та інші культурні івенти.
Kunstkraftwerk и Spinnerei, Лейпциг – від вугілля і бавовни до креативних індустрій Лейпциг довгий час пишався розвиненою промисловістю, однак після возз’єднання Східної і Західної Німеччини місцеву теплоцентраль закрили, але згодом будівлю трансформували в культурний центр, максимально зберігши потужну брутальність промислового об’єкту. Сьогодні на площі понад 2000 м² проводяться виставки, перформанси, симпозіуми, концерти, вечірки …
Metropol Parasol, Севилья – «мультифункціональна» парасолька.
Найбільша в світі конструкція з дерева, зухвало інстальована в саме серце старого міста (площа Енкарнасьон), складається з 6 «парасольок», зібраних з 8 тисяч дерев’яних елементів. Тут розмістилися: археологічний музей, ринок, панорамна тераса, фудкорти, магазини. Загальна площа – 12 670 м². Замість закладених 50 млн. Євро в результаті витратили 86 млн., однак проект все одно вважають успішним – і в естетичному, і в економічному плані…
​Наступного разу «промоніторимо» аналогічні вітчизняні проекти, хоча попередній аналіз мене особисто не вразив… Тож, нам є ще куди прагнути, а успішний західний досвід має допомогти максимально безболісно створювати київські урбаністичні «шедеври», адже потенціал для цього – майже безмежний …